Міністр охорони здоров’я І. Ємець вважає, що для зупинення розповзання епідемії коронавірусу слід закрити кафе, ресторани, розважальні центри та змінити графік руху транспорту для зменшення ризику зараження. Якщо йдеться про дійсно ефективні протиепрідемічні заходи, таке рішення було б розумним. Хоча саме захворювання не є настільки страшним та небезпечним, як бачиться очам, «накачаним» панічними настроями зі ЗМІ та соцмереж. Адже закриття шкіл та інших навчальних закладів на карантин захід, можливо, вчасний і розумний, але…
Якщо влада дійсно турбується про зменшення контактів, то це є лише половинчастим заходом. Оскільки з зони підвищеної контактності виведена якраз найменш вразлива частина населення – діти та молодь, які найлегше переносять захворювання.
Також читайте: Карантин в Україні: радість школярам та інтернет-провайдерам, проблеми – медицині й бізнесу розваг
В той же час під загрозою залишаються якраз ті, кому коронавірус загрожує найбільше. Тобто літні люди. Адже не закриті церкви, основними відвідувачами яких якраз і є старше покоління. Не зменшуються скупчення людей у супермаркетах та, що гірше, в аптеках. Залишаються нескінченні черги у поліклініках. Тут геть не відпрацьована система розподілу людей з різними захворюваннями по різних територіях. Тож, карантин якраз виявляється неефективним для захисту найбільш вразливих категорій населення. Які, до того ж, будуть і розповсюджувачами хвороби.
Для того, щоб досягти ефекту необхідно максимально зменшити скупчення людей. Перевести максимум дій на відкрите повітря, де можна забезпечити відстань між людьми до мінімально необхідних 1-2 метрів.
І треба забезпечити засобами індивідуального захисту хворих і тих, хто перебуває у контакті з ними. Це не зроблено, оскільки на даний момент спостерігається значна нестача медичних масок та засобів дезінфекції. Замість закуповувати їх в інших країнах, терміново слід налагодити їх виробництво. Це не тільки зніме дефіцит, але й дозволить підтримати економіку, пригнічену карантинною кризою.
Всіляко слід стимулювати роботу у віддаленому доступі.
В будь-якому іншому випадку карантин залишиться лише демонстративною мірою, «що щось робиться». Але насправді ефективним не буде, і не перешкоджатиме розповсюдженню захворювання.
Наказом РНБО, введеним в дію Президентом України, буде відновлено систему санітарно-епідеміологічного захисту, яку старанно знищували, вважаючи непотрібним анахронізмом. Що призвело до неготовності до епідемії, відсутності стратегії і чітких протоколів дій для протидії захворюванню на рівні країни. Розуміння – на державному рівні – її необхідності виникло лише зараз, коли небезпека епідемії стала явною. А от відновити цю систему буде не так легко, оскільки втрачені час і кадри.
І нам слід ще радіти, що COVID – досить безпечне захворювання. У випадку дійсно серйозної хвороби держава була б абсолютно не готовою до захисту своїх громадян, точно так, як ми бачимо зараз на прикладі коронавірусу.
Зараз можемо відбутися економічними проблемами та найменшими втратами людей.
Але на майбутнє слід замислитися про максимально ефективну модернізацію протиепідеміологічного захисту, відновлення системи закладів, які досліджують епідеміологічні проблеми.
І, нарешті, перестати зневажати науку. Надія світу – тільки на неї. Молитви не зможуть створити вакцини та ліки. Тільки наука дає шанси приборкати епідемію. А світ опинився у пастці зневаги до неї. І лише коли «припекло», навіть Д. Трамп почав вимагати від науки порятунку… Коли треба було раніше вкладати гроші у дослідження. Про це пишуть – ні, не українські, а американські науковці. У журналі Science. Якщо проблеми є там, то що казати про нашу науку?
І що маємо зробити для української науки ми? Звернути увагу на проблеми Протичумного інституту в Одесі. Загалом максимально підтримати наукові заклади, починаючи від протиепідемічних, мікробіологічних та вірусологічних, і закінчуючи зоологічними, котрі завжди працювали на контроль тваринного світу щодо розповсюдження різноманітних захворювань. Тим більше, що зараз ми маємо, окрім коронавирусу, набагато більш звичні, але в рази небезпечніші сказ, туляремію, туберкульоз, окремі спалахи холери, тощо. Вже не кажучи про кір, дифтерію, бореліоз та інші, на які звикли не звертати увагу.
Читайте також: Діагноз – невігластво: біда не в коронавірусі, а у зневазі до науки