З 12 березня в Україні запроваджено трьохтижневий карантин через коронавірусну інфекцію COVID-19. Він стосується проведення занять у школах та інших навчальних закладах. А також будь-яких заходів, що пов’язані з великим скупченням людей, в першу чергу це стосується різноманітних розваг. Будь-які концерти, спортивні матчі, кіносеанси скасовується. Забороняються заходи за участі більше ніж 200 людей.
Зі шкільними карантинними все цілком зрозуміло і загалом виправдано (на радість учням). Система відпрацьована на щорічних закриттях шкіл під час епідемій сезонного грипу. Нове – у тому, що навіть для молодшої школи, не кажучи про старші класи, пропонуються не додаткові канікули, а дистанційне навчання – що буде корисною навичкою для навчання дітей самостійності. І певним полегшенням для батьків, оскільки малеча буде хоч певну частину часу зайнята уроками.
Друга частина карантинних обмежень, безумовно, створить проблеми для тих, хто задіяний в розважальній індустрії. Адже це принесе помітні збитки цій галузі, особливо на фоні і без того помітного зниження інтересу до неї через збіднення населення. Причому збитки будуть і під час карантину, і після його закінчення – буде спостерігатися значне зменшення відвідувань заходів з великими скупченнями людей.
Це, безумовно, призведе до суттєвих втрат і без того не дуже потужної індустрії розваг (і туризму, а також готелів та системи закладів харчування). Можна передбачати зниження ефективності цієї галузі протягом досить тривалого часу, особливо там, де є невелика кількість пропозицій, щодо проведення відпочинку.
З іншого боку, необхідність якомога менше перебувати серед скупчення людей буде сприяти активізації в інтернеті. Окрім дистанційного навчання, актуалізується й робота у віддаленому доступі. Її частка зараз стрімко зростає, на фоні панічних настроїв. Це навіть накладає певний відбиток на взаємодію роботодавців і потенційних робітників під час найму.
Відповідно, навіть такий не довготривалий період, як трьохтижневий карантин, може стати суттєвим тестуванням можливостей масової роботи в віддаленому доступі для багатьох компаній. Якщо виявиться, що такий варіант є виправданим, це може призвести навіть до змін у розподілі робітників, а також у використанні в подальшому робочих приміщень. На фоні розвитку світової кризи й імовірних проблем у кожної компанії це в певний момент може виявитися певного роду фактором виживання.
Звичайно, цей період стає надзвичайно прибутковим для інтернет-провайдерів. Але й для них стрімке збільшення трафіка стане тестуванням їх запасу міцності.
На фоні всього цього викликає запитання функціонування найважливішої на даний момент системи громадських закладів – медичних. Наскільки вони готові до змін в епідемічній картині. Чи захищені лікарі, в першу чергу первинної ланки. Чи є достатньо засобів захисту. Чи організовано розділення прийому хворих. І, до речі, а як там із інфекційними відділеннями, що мали проблеми з організацією фінансування?
Загалом карантин стає є своєрідним випробуванням готовності країни до екстремальних ситуацій, в тому числі епідеміологічних. І від того, як зараз, у досить безпечній ситуації, буде напрацьована технологія роботи в подібних випадках, залежить загалом безпека країни.
Також зверныть увагу: Діагноз – невігластво: біда не в коронавірусі, а у зневазі до науки