Останніми роками спостерігається стрімкий, вибухоподібний ріст підприємств сонячної та вітрової енергетики, як у всьому світі, так і в Україні. Особливою перевагою для українських виробників «зеленої» енергії є одні з самих високих у Європі тарифів на її вироблення. Наші «зелені» тарифами сприяють зацікавленості у виробленні альтернативної електроенергії не тільки з боку великі компаній, а й пересічних громадян, які використовують невеликі сонячні електростанції, що розміщуються на приватних помешканнях. За 2019 рік кількість електростанцій зросла вдвічі, порівняно із початком того року.

Навіть попри постійний тиск, спрямований на зниження цих тарифів, багато хто вважає для себе ефективним забезпечити енергетичну автономність, і до того ж у любому випадку мати хоч невеликий додатковий прибуток з вироблення електроенергії.

Тож, з огляду на ці обставини, Мінекоенерго презентував Концепцію «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 р., яку було озвучено його головою Олексієм Оржелем.

В  Мінекоенерго розраховують, що до 2050 року отримання електроенергії з джерел, що поновлюються, має зростати, і становитиме до 70% від загального енергобалансу. Проте, основним акцентом стає уже не просто вироблення «сонячної» та «вітрової» електроенергії, але і економічна обґрунтованість її оплати. Адже при стрімкому зростанні обсягів держава не зможе дотувати сплату «зеленого» тарифу. Відповідно, назріває необхідність у реструктуризації тарифів, але вона має відбуватися таким чином, щоб не відбити бажання розвивати цю галузь.

Інше питання, вирішення якого розглядається у документі – цілеспрямоване зниження загального рівня споживання електроенергії через підвищення енергоефективності. В такому випадку загальну потребу в електроенергії можна знизити настільки, щоб відмова від особливо небезпечних для оточуючого середовища електростанцій не стала проблемною для України.

В першу чергу йдеться про ті станції, що працюють на вугіллі і є джерелом значних викидів парникових газів. В усьому світі спостерігається тенденція до зменшення використання таких станцій. Концепція передбачає до 2050 р. повну відмову від вугільної генерації електроенергії, через поступове виведення з дії електростанцій на цьому виді палива.

Ще одна важлива складова – поступове зниження потреб у використанні атомних електростанцій. Воно актуальне і через загальний високий ризик техногенного забруднення оточуючого середовища, і через воєнні ризики. До 2050 р. планується зменшити їх внесок до загального енергобалансу країни до 20-25%

Концепція розглядає розвиток енергозберігаючих технологій, діджиталізацію керування енергетичними потоками, використання інновацій. Це все є цілком можливим, оскільки відходить у минуле радянська система бездумного використання електроенергії і буквального її знищення через неефективні технології споживання. Також високий рівень оплати примушує всіх, від підприємств до кожного жителя України, замислитися над мінімальним використанням електроенергії.

Ше одне важливе рішення, закладене у концепцію – повна інтеграція до європейської енергосистеми.

Також про це: Зелена енергетика 3,7 млрд. інвестицій і зростання потужностей вдвічі за рік