Ексклюзивне інтерв’ю зі спеціалістом по міграціях птахів, орнітологом, заступником директора Канівського природного заповідника к.б.н. В.М. Грищенком
Поява нового захворювання не радує нікого, особливо якщо воно опиняється вже поруч. Перебування на карантині також не дуже сприяє гарному настрою. Тим більше, коли стурбованість підігрівається постійними потоком негативної інформації зі ЗМІ та соціальних мереж. А ще виникає питання, чим зайняти себе під час вимушеного перебування вдома. Хтось згадує старі навички вишивання або майстрування меблів. Інші просто перепочивають. Хто може, той працює у віддаленому доступі.
Але вважається корисним для здоров’я і перебування на відкритому повітрі. В цей час можливо не тільки відпочити, але і самим незвичайним чином… взяти участь у наукових дослідженнях, що проводяться силами всіх бажаючих, які можуть підняти погляд догори і на певний час забути про проблеми. Адже зараз – час прильоту птахів, за яким можна спостерігати буквально з порогу власного дому, варто лише бути уважним. Тож, любителі спостерігати птахів – бердвотчери – можуть проводити час у спостереженнях та фотографуванні птахів. А ще – любителі природи можуть взяти участь у громадському зборі наукових даних, або Citizen Science (громадянська наука).
Що це таке, та як взяти участь у таких дослідженнях, розповідає заступник директора Канівського природного заповідника, к.б.н. В.М. Грищенко, орнітолог, що вже протягом 3 років проводить кампанії Citizen Science по вивченню прольоту білого лелеки на території нашої країни.
– Отже, перше запитання – що таке Citizen Science і як це працює?
– Citizen Science – це збір наукової інформації із залученням широких кіл аматорів. Адже наукою можуть займатися не тільки сивочолі професори, але й будь-хто, при наявності бажання і певних, досить простих навичок. Звичайно, не йдеться про ядерну фізику, складні проблеми математики чи щось подібне. Любителі природи можуть займатися вивченням, скажімо, перельотів птахів. Інформація від різних спостерігачів збирається науковцями, обробляється й аналізується. Завдяки залученню великої кількості людей можна зібрати масовий матеріал, що неможливо при роботі лише невеликої кількості науковців. Ми намагаємося демонструвати всім результати нашої спільної роботи – викладаємо карти стану прольоту періодично, кожні кілька днів. Карту стану прильоту білого лелеки на 15 березня цього року можна побачити на фото вище.
– Чому саме білий лелека?
– Лелека – птах добре знаний та улюблений в Україні. Він мешкає поруч з нами, яскравий, помітний. Спостереження за ним не складають проблеми для будь-якого аматора. І він, через легкість спостережень, є чудовим об’єктом для вивчення міграцій.
– Навіщо взагалі потрібно вивчати міграції птахів та й загалом зоологію?
– Причин вивчення міграції птахів багато, як наукових, так і суто практичних. Так, ми повинні знати закономірності, за якими живе природа навколо нас. Це важливо як для її збереження, так і для розуміння, чого нам чекати в майбутньому. Так, те, що ряд птахів став прилітати з зимівлі раніше – добра ілюстрація реакції живих істот на глобальне потепління. Для організації охорони птахів треба знати, де вони пролітають, де найчастіше відпочивають, в який час з’являються в тому чи іншому місці. Тоді можна організувати діяльність людей так, щоб вона мінімально турбувала крилатих мандрівників.
Читайте також: Наслідки глобального потепління почалися: через маловоддя можливі обмеження прав водокористувачів
Щодо чисто прикладних міркувань… Наприклад, окрім коронавірусу є й інші епідемічні захворювання. Деякі з них можуть переносити птахи та інші тварини. Треба знати, як і звідки вони можуть до нас дістатися, як уникнути контакту з ними, де може циркулювати вірус, тощо.
І зараз важливість і гостру необхідність вивчення класичної зоології яскраво демонструють останні події. Коронавірус прийшов до нас від кажанів. Здавалося б, кому тільки вони потрібні, що з ними робити – літають собі по ночах, ми рідко бачимо їх, вони не спілкуються з нами. Але все не так просто. Гастрономічна зацікавленість у них окремих осіб виявилася стартом великої проблеми для всього людства. Тож, нам необхідно знати, які види їх є, де вони живуть, що їдять, як мігрують, що можуть ще «подарувати» нам. Тим більше, що закон обов’язкового заповнення екологічних ніш ніхто не відміняв, і нові епідемічні захворювання будуть виникати знову й знову.
Також читайте: Діагноз – невігластво: біда не в коронавірусі, а у зневазі до науки
– Повернемося до Citizen Science. Як взяти участь у програмі вивчення прильоту лелеки на території України?
– Все просто. Слід запам’ятати чи записати дату, коли вони прилетять до вашої місцевості. І повідомити про це відповідно, на Facebook за посиланням – або й прямо тут, у коментарях. Зверніть увагу – для кожного особливо цікавим є те, що результати цих досліджень можна відслідкувати буквально у реальному часі. Адже карти прольоту лелек періодично, кожні кілька днів ми поширюємо у Facebook, і кожен може побачити, як іде проліт. І навіть знайти свою власну точку на карті.
Таким чином збираються великі масиви даних. Ми в реальному часі бачимо, як відбувається міграція, і за необхідності можемо навіть спільними зусиллями забезпечити допомогу птахам у скрутних умовах. Як це трапилося у 2018 р. при раптовому похолоданні.
Тож, Citizen Science – це чудова можливість допомогти науковцям, відчути свою причетність до науки й охорони природи, та відпочити на свіжому повітрі.
Тож, не варто замикатися на проблемах. Давайте частіше дивитися навколо, щоб бачити, як іде весна і прилітають птахи – це завжди було символом радості та надії.
Вам може бути цікаво: Зміни клімату: проблеми охорони природи, економіки, взаємодії з ЄС