Не зупинить навіть дешева нафта: кількість і потужність сонячних станцій в Україні зростає

Вважається, що здешевшання нафти та нафтопродуктів сповільнює розвиток альтернативних способів генерації електроенергії. Та зараз, особливо на фоні кризи, для українців альтернативні джерела енергії стають дедалі більш привабливими. Адже це можливість створити свою персональну автономність у отриманні електроенергії. Тож, у країні дедалі більше розвивається «зелена» енергетика, в тому числі сонячна.

Сонячні електростанції на рівні окремих домогосподарств, навіть незважаючи на проблеми з «зеленими тарифами» є вигідною можливістю забезпечити свій дім електрикою без необхідності розраховувати на зовнішні поставки. Це робить домашні сонячні станції привабливими дуже привабливими.

Тож, як вказується Держенергоефективності, на даний момент уже більше 22 тисяч українських сімей поставили у себе сонячні електростанції. Якщо у 2014 р. таких електростанцій було близько 20, то тільки за 2019 р. їх встановлено вже порядку 15000.

Загальна потужність цих станції складає більше ніж 553 МВт. Це вже рівень потужності енергоблоку не дуже великої атомної електростанції. І перевищує потужність Київської або Канівської ГЕС, або лише трохи не дотягує до потужності Кременчуцької ГЕС.

Не відстають і великі промислові СЕС. Так, Студеніківська ФЕС (Переяслав-Хмельницький район) стала потужнішою майже на 3МВт – з 12,4 до 15,2 МВт. Цікаво, що вона не займає землі – розташована на дахах норкової ферми. Це забезпечує одразу до ряд переваг. Ферма отримує додатковий захист від перегріву у літній період, що створює тваринам більш комфортні умови і зменшує витрати на охолодження повітря. Також підняті над землею та зорієнтовані у напрямку захід-схід панелі отримують більше світла. Не займаються землі ані сільськогосподарського, ані іншого призначення.

Важливо, що сонячні електростанції дозволяють суттєво зменшити кількість викидів СО2 в атмосферу – так, використання згаданої Студеніківської ФЕС зменшує викиди цього «парникового» газу, що сприяє глобальному потеплінню, на 15 000 тонн на рік.

Тож, чи вигідно і надалі розвивати гідроенергетику, яка знищує цінні землі у заплаві річок та, у випадку, наприклад Канівської ГАЕС, може підняти рухом води донні відклади, в тому числі з високим вмістом радіоактивних речовин? Чи слід продовжувати розвивати з атомну енергетику? Чи, може, варто віддати перевагу набагато більш безпечній енергії сонячних та інших «зелених» електростанцій, яка, до того ж, дозволяє суттєво вигравати кожній окремій родині у плані економії фінансів?

Також про “зелену енергетику”: Температурні рекорди та глобальне потепління: чи є альтернатива «зеленій» енергетиці?

Стаття ще немає оцінок, будьте першим!