Працевлаштування і навчання у Європі для багатьох українців асоціюється саме з Німеччиною. Оскільки у ФРН завжди були дуже гарні умови, як у плані працевлаштування, так і по заробітній платі, не кажучи вже про безкоштовне навчання.

В той же час, Германія зацікавлена у високоякісних фахівцях, яких не так мало направляється до неї з України. Адже одна із найпотужніших економік Європи має дефіцит робочої сили, причому висококваліфікованої, через старіння нації. Відповідно, зараз Німеччина має проблеми із нестачею кваліфікованих робітників різних напрямків, і мусить зменшувати складності у доступі до свого ринку праці для емігрантів.

Тож, у ФРН виникає розуміння необхідності відмови від звичного «недопуску» в країну вихідців із тих держав, які не відносяться до Європейського Союзу. Адже останній не в змозі постачати необхідну для неї кількість кадрів.

Україна є вигідним варіантом, адже забезпечує досить високоякісних і недорогих робітників, які мають європейське світосприйняття.

Через складні внутрішні умови велика кількість українців працює за кордоном, причому дуже часто обираються низькооплачувані некваліфіковані роботи у країнах, найближчих до нашої – як територіально, так і мовно й ментально – в Польщі, Чехії, Угорщині, Румунії. Досі багато хто працює і в Росії, незважаючи на ризик такого заробітчанства.

Тому можливість працювати у Німеччині, з її високим рівнем заробітної плати і соціальною захищеністю, а також можливість працювати у цій країні за фахом, а не на низькоякісних роботах, викликають зацікавленість українських заробітчан до потенціального німецького запиту на українські кадри.

Таким чином, задоволення потреб у робочій силі для німецької економіки є цікавим і для українських робітників. Тобто, те, що Німеччина робить більш доступним свій ринок праці, стало цікавим для українців,  і Закон про імміграцію кваліфікованих робітників викликав жваву зацікавленість в Україні.

Настороженість цей закон викликав у Польщі, куди у великій кількості відправляється наші робітники. Адже саме вони, після відтоку робітників-поляків з Польщі, забезпечують їй економічне зростання, оскільки заповнили вакуум у робочій силі.

Цікаво знати про Третина українців може виїхати на заробітки до Німеччини із Польщі

Тепер, якщо Німеччина створить кращі умова, Польща може опинитися знову з дефіцитом робочої сили, особливо більше такої високоякісної, як українці. Тому поляки побоюються вже згаданого закону, котрий набуває чинності на початку весни 2020 р.

Економічні проблеми Німеччини – гарний ринок праці українцям

Німецькі ринок праці зараз є сильно незаповненим через те, що дефіцитні його сфери не можуть задовольнитися вихідцями із ЄС. Оскільки це роботи, які є важкими і традиційно не дуже популярними.

Це, в першу чергу, будівництво, робота обслуговуючого медичного персоналу, а також, як не дивно, і дефіцит висококваліфікованих спеціалістів-лікарів та інженерів, які шукають більш високих заробітків, ніж пропонує Німеччин. Тож, цих вакансії у країні більше мільйона.

В той же час, для України дуже гострою є проблема непотрібності висококваліфікованих спеціалістів через недальновидну політику держави скорочення розвитку освіти, медицини, допомоги соціально незахищеним верствам населення, в першу чергу літнім людям та інвалідам. А також зменшення підтримки установ, спрямованих на розвиток дітей – починаючи із дитсадків і закінчуючи різноманітними гуртками, будинками дитячої творчості, спортивними секціями.

Відповідно, висококваліфіковані спеціалісти у цих галузях примушені на території України перекваліфікуватися і працювати на роботах, не пов’язаних із їх профілем, із браком або фінансів, або відчуття власної гідності. Тому можливість працювати в Німеччині за фахом ними сприймається як можливість повноцінної самореалізації.

Таким чином, зараз ефективно збігаються дві протилежні тенденції у цих країнах, що дозволяють забезпечити – українцям гідне життя, Німеччині – можливість вирішити проблеми економіки.

Це не дуже гарно для економіки України, проте прихід грошей від заробітчанства в українською економіку є дуже і дуже суттєвим.

В той же час, Німеччина потребує постійного значного притоку – більш 260 тисяч! – нових робітників у рік на протязі кількох десятків років. Поповнення її ринку праці на такому рівні тільки робітниками з ЄС є неможливим. І не покриває навіть половини вказаної потреби.

Якщо ж притоку не відбудеться – кількість робітників у країні зменшиться приблизно на третину протягом найближчих десятиліть. Відповідно, це спричинить і погіршення рівня економічного стану і соціальної захищеності жителів цієї країни.

Німеччина через свої специфічні закони досі мало приймає працівників із країн з-за меж ЄС: їх налічується всього до 38 тисяч у рік, причому переважно низькокваліфікованих робітників, а не якісних спеціалістів.

Це відбувається через складності у можливості підтвердити свій рівень кваліфікації у Німеччині, через невідповідність документів третіх країн до документів Німеччини. Тобто, робітникам важко підтвердити свою кваліфікацію через невідповідність диплома.

Зміни до німецького законодавства: чи це дійсно прорив крізь бюрократичні кордони?

Закон про імміграцію кваліфікованої робочої сили, який має запрацювати з весни 2020 року, мав створити можливості для цілеспрямованої імміграції саме спеціалістів для забезпечення потреб німецьких підприємств. Тобто він мав дати можливість роботи для робітників, які мають професійну освіту.

Але його вимогою є те, що необхідно, щоб висококваліфікований співробітник підтвердив свою кваліфікацію у Німеччині – або отримавши диплом після навчання у цій країні, або довівши свій рівень кваліфікації, вже маючи диплом, що Німеччиною визнається рівним її аналогічним документам.

Рекомендуємо статтю Заробітки у Польщі взимку. Популярні професії для заробітчан

У новому законі зазначається, що він робить умови для імміграції спеціалістів набагато легшим, і орієнтується на попит і майбутній розвиток ринку Німеччини.

Проте закон чітко прописує, що кваліфікованою робочою силою вважається, як вже було вказано, робітник, який має професійну освіту або набуту в Німеччині, або в інших країнах, якщо документи про освіту є рівнозначними німецьким.

Але рівнозначними німецьким можуть бути визнані документи після досить складної бюрократичної процедури. Причому для її здійснення необхідно проведення документів по цілому ряду органів, які, в залежності від спеціальності, працюють або на федеральному рівні, або на рівні окремих земель.

Тобто, таке визнання є надзвичайно складним, не дозволяючи легко отримати підтвердження. Так, воно чітко відсікає некваліфікованих працівників. Але навіть для фахівців робить оформлення документів надзвичайно витратним і складним.

Добре, що закон скасовує пріоритет фахівців із держав ЄС – тобто специ з інших країн можуть дістатися до ринку праці Німеччини, навіть якщо окрім них є кандидати з ЄС. Але наявність такого пріоритету, згідно закону, може бути відновлено у різних галузях або регіонах, якщо у якийсь момент ринок праці опиниться у скрутному становищі через надмірний приток робочої сили.

Перевагою нового закону є можливість кваліфікованим робітникам шукати роботу в Німеччині, проживаючи там з метою пошуку роботи. Проте, і тут ставиться дуже суттєвий бар’єр, яким є знання мови на рівні B2 та наявність грошей для проживання. Тобто, у будь-якому випадку, той, хто володіє мовою гірше, просто не зможе шукати роботу.

Також пошук роботи дозволяється при наданні диплома, який буде перевірений на відповідність рівнозначності німецькому. Знову все упирається у доведення рівня кваліфікації, яке є складним і немало коштує.

Виключення становить лише можливість працевлаштування для IТ-спеціалістів – але вони мають мати трьохрічний досвід роботи і зарплату не менше 4020 євро на місяць (багато таких в Україні?). Причому, Федеральна служба працевлаштування має самостійно перевіряти рівень знань кандидата і його кваліфікацію, що що створює складності в плані об’єктивності такої оцінки.

Гарною перевагою нового закону є можливість отримати дозвіл на пробну зайнятість до 10 годин на тиждень – наприклад, якщо роботодавець хоче провести певний курс практики для потенційного робітника.

Зараз читають статтю Куди краще поїхати на заробітки закордон. Огляд кращих країн з високими зарплатами

Проте, для отримання візи і отримання доступу до пошуку роботи в любому випадку необхідно вільне знання мови на рівні B2, у відповідності до цього закону. Що не є вкрай необхідним для німецького ринку праці, адже в ряді випадків знання мови на такому високому рівні робітникам, власне, не є необхідним.

Переваги для українських робітників: чи вони є у новому німецькому законі?

Хоча нововведення щодо можливостей працевлаштування і описуються, як прорив, проте новий закон не полегшить суттєво можливості для українців, налаштованих на роботу в Германії. Він не є зручним як для роботодавців з Німеччини, так і для робітників з України, оскільки бюрократичні складності з підтвердженням кваліфікації залишаються.

Нострифікація лишається надзвичайно складною. Тим більше, що система органів, які визначають відповідність кваліфікації, досить заплутана і «розкидана», в залежності від рівня роботи.

Що ж до знання німецької, то воно є великою перешкодою для українців, адже на рівні B2 освоїти мову можуть далеко не всі. Тим більше якщо йдеться про ті спеціальності, де основними є руки, і спілкування не є найважливішим. Для них вистачило б і більш низького мовного рівня. Тим більше, що український мовний простір набагато більше орієнтований, із західних мов, на англійську.

Іншою складністю є фінанси. Адже вся документація для підтвердження кваліфікації вимагається у вигляді перекладів, які мають бути завірені нотаріусом, посольствами або апостилями. А таке підтвердження для великого пакету документів може коштувати до 600 євро. Тобто, кваліфіковані спеціалісти, які не можуть отримати підтвердження через великі фінансові витрати або більш низький рівень знання мови, автоматично відкриваються від цього ринку праці.

Відповідно, для значного відтоку спеціалістів з України до Німеччини цей закон не створює жодних переваг (поляки можуть не турбуватися!).

З іншого боку, хоч Німеччина і потребує суттєвого притоку робочої сили, закон не здатен забезпечити центру тяжіння для кваліфікованих робітників, які могли б виконувати значний спектр робіт, але підтвердження кваліфікації і мовний бар’єр практично блокують рух спеціалістів з України, окрім дуже невеликої кількості тих, хто вільно володіє мовою і має можливості стартувати із навчання у ФРН.

Цікава інформація Робота українця в Європі за польським відрядженням, основні умови та документи

Тож, новий закон, хоч і спрямований на захист економічних інтересів Германії, проте не полегшує доступу українських спеціалістів до німецьких роботодавців. І, блокуючи притік іммігрантів із країн «високого ризику» (на кшталт Афганістану), одночасно не дозволяє використовувати висококваліфіковані кадри з України.