Звільнення з роботи завжди є складним моментом у житті, оскільки повністю змінює його звичний розпорядок. До того ж, дуже часто трапляється, що погроза звільнення загалом або його поганих варіантів встає інструментом тиску з боку роботодавця на працівника.

Для того, щоб звільнитися без складностей, будь-який робітник має хоч б орієнтуватися у Кодексі законів про працю України (КЗпП). Адже саме він є дієвим інструментом як забезпечення якості роботи, так і захисту прав під час звільнення.

Також вміння користуватися положеннями закону захищає від помилкових дій, які могли б зашкодити працевлаштуванню і продовженню успішною кар’єри. А також полегшує вирішення будь-яких проблемних ситуацій, які виникають під час роботи і стосуються використання тих чи інших правових норм.

Особливої уваги вимоги трудові взаємини при звільненні. Слід знати, якими є обов’язки працівника під час цього процесу, та які він має права. А також – які повноваження і можливості є у роботодавця. Слід також звертати увагу на те, який варіант звільнення використовується у тій чи іншій ситуації

Стаття 38 КЗпП присвячена розірванню трудового договору між роботодавцем та працівником. Містить інформацію щодо того, як можна звільнитися, визначає терміни написання заяви про звільнення, а також прописує можливості звільнення з роботи без відпрацювання покладеного роботодавцем терміну.

Робітнику слід приділити увагу правильному вибору варіанту звільнення – адже це полегшує можливості отримувати матеріальну підтримку при зверненні до служби зайнятості.

Використання норм, прописаних у КЗпП, дозволяє звільнитися без конфліктів, із отриманням всіх виплат, які має забезпечити роботодавець,  максимально швидко і з забезпеченням емоційно комфортного переходу на нове місце роботи.

Види звільнень – та як вони впливають на подальшу долю при працевлаштуванні

Звільнення – процес досить складний не тільки з технічної точки зору, а і з емоційної. Оскільки в людини порушуються звичні стосунки, а багато хто із роботодавців реагує на звільнення співробітника за власним бажанням як прояв недоброзичливості до себе і компанії.

З іншого боку, ті, хто звільняється з роботи під тиском керівництва, відчувають сильний стрес через те, що сприймають це як варіант вигнання, пресингу, помсти, тощо. Може відчуватися і нехтування професійним рівнем того, кого звільняють.

Але, з юридичної точки зору, слід дивитися не на емоційні чинники, а виключно на законодавчі норми. Відповідно, в законі прописано права обох сторін – як роботодавця, так і робітника, а також способи їх захисту від неправомірних дій з іншої сторони, включно до оскарження у судовому порядку.

В першу чергу слід звертати увагу на те, на який час укладається трудовий договір. А він може бути укладеним

• на невизначений термін (інакше це називається безстроковим трудовим договором),
• на певний термін (він укладається за згодою сторін),
• на термін виконання певної роботи.

Найчистіше звільнення з розірванням трудового договору відбувається при договорі, що укладений на невизначений термін.

Види звільнень детально прописані у Кодексі законів про працю, і включають в себе три варіанти:

• за власним бажанням працівника;
• з ініціативи роботодавця;
• за угодою сторін.

Підстави для використання їх також описані у законі.

Звільнення за угодою сторін є варіантом, коли ініціатива щодо звільнення виходить зі сторони як працівника, так і роботодавця. Може бути пов’язана зі зміною місця проживання, переходом на іншу роботу, виходом на пенсію, тощо. Це – найкращий варіант для звільнення, за необхідності звернення до служби зайнятості і постановки там на облік. Оскільки в цьому випадку початок виплати допомоги з тимчасового безробіття наступає найшвидше.

Цікава стаття про Переказати гроші з Польщі до України: 5 кращих та способів

Заява про звільнення: як її написати

При звільненні за власним бажанням працівник пише заяву про звільнення. В ній він вказує дату її складання і скріплює заяву своїм підписом.

Вона може бути написана повністю власноручно, або із використанням шаблонів, які надаються у відділі кадрів. Можна скористатися і стандартними формами, які використовуються повсюдно.

Заява пишеться, як правило, після того як працівник попередить свого безпосереднього керівника про те, що він звільняється.

В нормі, звільнення відбувається після 14 денного відпрацювання, але у ряді випадків людина може піти з цього місця роботи від такого відпрацювання.

Звільнення за власним бажанням, що потрібно знати

Звільнення за власним бажанням логічніше було б назвати звільненням, що ініціюється працівником, адже воно може відбуватися через сімейні обставини, зміну місця проживання, переведення на іншу роботу, тощо. Але закон використовує таку назву, і, відповідно, необхідно дотримуватися цієї усталеної термінології.

Звільнення за власним бажанням поширюється на такі випадки.

• Змінюється місце проживання робітника через переїзд в інший населений пункт або іншу країну.
• Чоловік або дружина мусять змінити місце проживання через необхідність виконання службових обов’язків.
• При настанні вагітності.
• При зарахуванні до навчального закладу, коли навчання відбувається із відривом від виробництва.
• За необхідності догляду за хворим членом родини.
• За необхідності догляду за дітьми до 14 років.
• При виході на пенсію.
• При переході на нову роботу.
• За інших поважних причин.

Це дозволяє звільнитися без відпрацювання 14-денного терміну, який в переважній більшості вимагається роботодавцем.

Важливим нюансом є те, що при звільненні за власним бажанням, якщо робітник не звільнився з роботи і продовжує виконувати свої обов’язки після 14 днів з моменту подання заяви, вона вважається такою, що втратила силу.

Тобто, звільнення за власним бажанням дозволяє працівнику змінити позицію і залишитися на робочому місці. Виключення може встановити тільки ситуація, коли на цю посаду беруть нового працівника, якого неможливо за законом не працевлаштувати.

Цікаво знати Як скласти резюме правильно у 2020 році. Які дані вказувати та переглянути зразок

Звільнення з за згодою сторін

Цей варіант звільнення вважається найбільш універсальним способом розриву трудових стосунків. Він має своєю головною умовою домовленість роботодавця і робітника, який вирішив звільнитися. При цьому можна уникнути і необхідності відпрацювання. Проте, складністю є те, що співробітник не може змінити свою думку і залишитися в компанії автоматично. Треба досягати домовленості про це з роботодавцем.

Найчастіше в такому випадку заява від того, хто звільняється, не вимагається. За законом, достатньо просто наказу по підприємству чи установі. Проте, для забезпечення підтвердження порозуміння між сторонами нерідко пропонується і написання заяви про звільнення за угодою сторін.

Це звільнення дозволяє можливість при постановленні на облік у центрах зайнятості отримувати допомогу по тимчасовому безробіттю через 8 днів після дати звільнення.

Звільнення з ініціативи роботодавця

Це найбільш несприятливий для співробітника варіант звільнення, оскільки він «псує робочу біографію». Через те, що, за статтею 40 КЗпП, звільняють людину у такий спосіб, якщо вона

• не відповідає займаній посаді,
• не виконує службові обов’язки,
• з’являється на роботі у стані сп’яніння
• встановлено факту розкрадання на робочому місці.

Є іще два інші варіанти відмічені у цій статті. Звільнення за рішенням роботодавця можливе, коли підприємство припиняє своє існування або реорганізується зі скороченням штату.

Або людина звільняється через закінчення випробувального терміну. Останній варіант є проблемним для працівників, оскільки недобросовісні роботодавці використовують такий спосіб для тиску на співробітників.

Також звільнення за ініціативи роботодавця інколи може використовуватися як варіант шантажу і примушення виконання зайвих робіт, або примусу до звільнення за власним бажанням.

Рекомендуємо статтю Заробітки у Німеччині: чи є полегшення для українських робітників у новому німецькому законодавстві?

Звільнення без відпрацювання: коли воно можливе?

Звільнення без відпрацювання можливе при будь-яких варіантах цього процесу. Досягається або у відповідності із законодавством, або за домовленістю із керівництвом.

У випадку звільнення за ініціативою роботодавця воно також може відбуватися, якщо перебування співробітника на робочому місці є вкрай небажаним.

Облік у службі зайнятості: оптимальні для нього рішення при звільнені

Звільнення зовсім не передбачає автоматичної можливості стати на облік у центрі зайнятості.

Найкращим є звільнення за угодою сторін. У такому варіанті допомога по безробіттю починає сплачуватися із восьмого дня після дати звільнення.

Дещо гіршим є звільнення за власним бажанням. Адже тоді допомога може виплачуватися тільки після трьох місяців з дати, коли людина стала на облік у цій службі.

Найгіршим варіантом звільнення в цьому випадку є звільнення з ініціативи роботодавця, якщо не йдеться про ліквідацію або реорганізацію підприємства.

Роботодавець діє несправедливо: куди поскаржитися?

Як згадувалося вище, звільнення з роботи за власним бажанням нерідко сприймається роботодавцем як персональна образа. І крім ризику не отримати певні виплати, виникають і проблеми, коли роботодавець загрожує «звільненням за статтею» або якимись іншими складностями.

У випадку неправомірних дій та вимог роботодавця захист можна знайти, звернувшись до Державної інспекції України з питань праці. Інакше її називають трудовою інспекцією або Держпрацею України.

Державна інспекція України з питань праці – це центральний орган виконавчої влади, який працює у координації із Кабінетом міністрів, і виконує функції контролю за виконанням положень законодавства у таких межах.

• Нагляд за дотриманням вимог КЗпП на підприємствах будь-яких форм власності.
• Контроль за застосуванням пільг для різних категорій працівників, а також виплат компенсацій у випадках роботи на шкідливих виробництва.
• Контроль за дотриманням прав працівників при оформленні на роботу та при звільненні з неї.
• Контроль за відсутністю дискримінації при прийомі на роботу чи звільненні інвалідів.
• Недопущення дискримінації щодо ВІЛ-інфікованих працівників.
• Правомірність нарахування різних виплат компенсаційного та пільгового характеру.
• Недопущення порушень прав працівників.

Коли треба звертатися до трудової інспекції під час звільнення

Інколи у роботодавців виникають ідеї щодо тиску на співробітника, включно до шантажу із загрозами звільненням «по статті» чи якимись іншими складнощами через бажання звільнитися. Тому до трудової інспекції варто звертатися, якщо роботодавець порушує процедуру звільнення у подібні способи:

• спричинює примус до звільнення без бажання працівника і за відсутності порушень ним трудової дисципліни та/або за відсутності невиконання посадових обов’язків;
• трапляється відмова у видачі трудової книжки;
• не виплачуються кошти, які слід сплачувати при звільненні;
• якщо існує шантаж і погрози «звільненням за статтею» замість досягнення домовленості при відсутності порушень із боку робітника;
• при відсутності причин до звільнення;
• при звільненні всупереч бажанням працівника, який сумлінно виконує свої обов’язки.

Можуть бути й інші причини для звернення до трудової інспекції.

Але, як правило достатньо тільки повідомлення роботодавцю щодо планування звернутися до неї, щоб останній вирішив змінити свою позицію і домовлятися про нормальні умови в даному випадку.

Як подати скаргу на роботодавця

Коли трапляється, що конфлікт заходить занадто далеко, і працівник мусить обстоювати свої права зі зверненням до інспекції, тоді необхідно грамотно скласти заяву та подати її.

Заява може подаватися до інспекції у різні способи. Найбільш традиційними є надсилання поштового відправлення або використання телефонів гарячої лінії.

Найбільш зручним є повідомлення в режимі онлайн, безпосередньо на сайті інспекції. Можна також особисто записатися на прийом до територіального відділення цієї організації.

Як пишеться скарга на роботодавця

Якщо звернення відбувається в онлайн-режимі, скарга заповнюється онлайн у спеціальні електронні форми.

Інші варіанти є дещо більш складними в плані оформлення. Оскільки потребують самостійного укладання тексту. Або і звернення до юриста, який спеціалізується на вирішенні трудових конфліктів.

У скарзі слід чітко перерахувати всі факти і хід подій. Вказуються також

• необхідні дані про самого працівника,
• юридична назва і адреса компанії,
• ім’я та прізвище керівника,
• мета подачі скарги,
• пропозиції щодо вирішення проблеми,
• прохання спрямовані до установи.

Звернення до трудової інспекції повністю виключає анонімність: анонімні скарги у ній не розглядаються

Інспекція розглядає скаргу і доводить інформацію про результат до заявника. У випадку, якщо він не задовольняє працівника, і він розцінюєте його як неправомірний, він може бути, за необхідності, оскаржений у судовому порядку.

А ви вже читали В Україні буде оновлено механізм видачі соціальної допомоги малозабезпеченим

Якщо ж результати діяльності інспекції задовольняють робітника, його подальші дії мають пов’язуватися виключно із обставинами, які створюються під час його звільнення на підприємстві.

Висновок

Для захисту власних прав працівникові необхідні базові знання законодавства. Слід також чітко дотримуватися правил внутрішнього розпорядку на своєму підприємстві. Це значною мірою виключає можливість виникнення складностей, і звільнення в такому випадку не стає предметом судового позову.